Триватиме біг
68 — 14/10/2009 - 03:57
Збірка: Хвороби і втечі
Екрани пульсують – вени зачахли,
життя десь не тут – воно не для нас.
Завтра – робота, сьогодні – ілюзії,
все навколо несправжнє – нічого нема.
Охолоджена тиша, підгірте чекання,
застуджене небо і місто як тло,
хто виживе – завтра знову до праці,
а решта – на дно – до риб і глибин.
І дні, як обгортки з-під м’ятних цукерок,
пролітають повз нас не підмічені,
сьогодні – біль в голові чи футбол,
завтра – хатні клопоти або робота,
і так щоразу буде привід для втечі.
Привід залишити вузькі рамки себе,
податись в релігію, в сповідь, у маски,
в бігах, озираючись, заносити в серце
уривки речей, думок і страждань,
і все це тягти за собою у вічність.
Але біг виснажує, тіло не вічне,
остаточної зупинки не уникне ніхто.
Кажуть, десь там знову перетнемось,
кажуть, є душа, і всі ми – безсмертні.
Ну, тоді до зустрічі.