Час забути про мрії і дні..
І вночі, наче тінь, потонути.
Стерти сонця яскраві сліди
І тепло його більше не чути.
Загубитися в зорях у ніч,
Що вкриває все куполом чорним.
По молочному шляху пройти,
Розчинитися в небі холоднім
І поглянути тихо згори…
По веселці.. по травах.. туманом..
Лиш дощами на землю зійти
Наче серця новими сльозами..
Кількість рецензій: 2
Середня оцінка: 8.00