Про почуття
Ярослава — 1/10/2009 - 16:48
Погляди хижі кидаєш на мене,
Усмішка звіра не сходить з обличча,
Мерзнуть долоні на сьомому небі,
Я кличу тебе, і щораз істерично!
Клята, нікчемна психічна залежність
Висмоктує волю, дарує неспокій
Я вже оцінила твою обережність
Та знаю, що стан твій такий же глибокий.
Хто з ким грається, і хто чия жертва?
Задля розваги ти ладен вмерти
Побачення знову до болі таємні
І струмом по шкірі проходить зізнання
Дивитися в очі безкраю приємно,
Це вперше, назавжди, чи, може, востаннє?
І досить шукати мої силуети
На чорних, блискучих, далеких предметах,
Як знати для кого це гарні прикмети?
Як знати хто в чиїх найміцніших тенетах…
Застрягли в горлі шматком битого скла…..
…..твої слова.