Скляні очі
mateo — 6/08/2009 - 16:05
Збірка: Прерії
Гарячі погляди залишились в душі,
Застигли в нескінченну вічну мить,
І тільки очі вже давно пусті,
І серце вже не плаче, не болить.
Холодні сльози стали льодяними,
В минулих спогадах років,
А час байдужий вічно лине –
Байдужі очі вже не бачать снів.
Усе замовкло в час шалений,
Все огорнула лиш печаль,
Самотній досі шлях огненний,
Близькою вже здається даль.
Ослабли на обличчі нерви,
Застигли непорушно на меті,
І топлять душу вічні перли,
Жагою б’ються в самоті.
Закрили жадібно вже очі,
Ретельно вимили скляні,
І замість днів тепер вже ночі,
Пливуть в жорстокій тьмі.