історія одного життя
Bittersweet — 4/08/2009 - 21:48
Збірка: старе й бездарне..
Сьогоднішня осінь мене не тішить.Голі дерева,пусті провулки,порожні думки...Але лише за мить...швидкість-завмирає серце,затиснуті гальма-відлунням у голові,скажений визг брудної гуми на сірому асфальті-пульсує скроня,розширені зіниці не здатні сприймати картину,а вона мальовнича доволі:осінь,дерева,позбавлені листя,красива дівчинка,позбавлена життя...
Вона була дивачкою.Носила рвані джинси,теплі светри,щодня намотувала старезний довгий шарф навколо тонкої шийки.В неї був кулон на шиї-подарунок від коханого,стрічка на зап`ястку-символ вічної дружби і райдужки очей різного кольору-у спадок від батьків,це власне і все,що вона мала,але як багато водночас...
Вона булавеселою,нерозважливою,спонтанною,вітряною,вона була мертвою....
А він-звичайний собі чоловік,розсудливий,байдужий,стриманий,одягнений у Prada,туфлі,гаманець,кохана машина...зв`язки,знайомства,як багато,але не досить водночас.
Він ще хвилину споглядатиме на скоєне,а потім...і ніхто не шукатиме..
Осінь вже нікого не тішить,голі дерева й досі височіють,а під ними виросла кам`яна плита з написом "Тут спочиває наша кохана донечка..."