Маргінал
Ihor Zubrytskyi — 3/08/2009 - 21:21
Паперові пірамідки слів
Налипають на тіло вологе.
Крізь туману пастки брів,
Куди ж звела мене небого?
Сил нема нести, але несу,
Хрест чи хрестик – яка різниця.
Погляну у воду... ну ну:
Відображені всі мої лиця.
А за ними душа прогляда,
Це дрібниця, але приємно,
бо воно мені дорога,
І надіюся я не даремно.
Кількість рецензій: 4
Середня оцінка: 9.50