Подумай!
Стах_Лисиця — 30/03/2008 - 13:18
Ось так живеш собі живеш, роки проходять і махають тобі шовковою білою хустиною –Бувай!!! Роки пройшли ти залишилась! І знову живеш собі живеш, роки проходять –і все! Та одного разу прийде маленька дівчинка і запитає: «А чим ти займалась на протязі усіх років ?». Дівчинка чужа, взагалі тобі незнайома, але ти її зацікавила. Сказати правду чи вигадати якусь неймовірну історію про загублений "чемодан" з усіма твоїми рукописами, що втратились у повітрі і ти поклала життя на те щоб їх віднайти?! Чи сказати що тобі вже пів століття і ти усе життя намагалася повернути собі статус принцеси наданий тобі неймовірним представником життєвої коаліції, а коли це не вдавалось, то ти у своїй уяві замінила його іншим - подібним. Ти так цим переймалась, що залишилась самотньою на посаді продавця радіожурналів(коли усі твої колишні подруги проживали за теренами славної Малоросії поряд з серйозними чоловіками), в надії, що коли-небудь він по звичці прийде купити одного, у вас зав’яжеться розмова і він згадає свою найчистішу, а ти свого Пришелепкуватого. Дівчинка наївна, вона навіть повірить тому, що ти завагітніла від іншопланетянина, але він виявився поганцем і поліція кинула його так високо, що тепер він поряд з Зевсом править фігурками людей на дивному шаховому полі під назвою Земля. Малу незнайомку можна обманути і втратити останню людину, яка в тебе вірить. Втративши її,пришелепкуватий ніколи не прийде купити журнал,а ти так і закінчиш життя не почавши, займаючи чуже місце, життя та місце іншого продавця, який би продавав журнали для того, щоб нагодувати горобців, а не виправляти п*ятдесят безглуздо прожитих років. Чи все-таки слід сказати їй правду, бо,можливо, вона знак і знає де шукати Пришелепкуватого або сирота і проситься в твою маленьку, але рідну квартиру. Вона не проста. Вона послана чимось вищим. А може її ніхто не бачить крім тебе? А якщо вона та сама дванадцятиграмова суміш усього? А якщо вона це ти? Подумай!