Креп на дзеркалах
Консуело — 17/07/2009 - 13:14
Збірка: Майже вільне божевілля
обіцяю собі – не братиму близько до серця
думку тих що вірять богам мережевого пошуку…
стану вільною вічною відьмою нехорошою
замість снодійного – чорна кава і алкозельцер
тільки пам'ять неначе джинси потерті доношую
пазуристі коти дошкребуться таки тривоги
гасне рампа… куліса… вкотре виходжу зі ступору
остогиділо бути колишньою чи наступною
задрапована в ніч як у складки римської тоги
замість крил – користуюсь мітлою інколи ступою
прослизаю у сни поторочею підло хижо
у горлянку ввіп’юсь... ненароджені нами сироти
тихо плачуть у сутіні так хотілося вирости
кров довкола на стінах на стелі ніхто не вижив
я не маю прощення так само не знаю милості
запиватиму клапті причастя прісним кагором
до відпору на газ аж до обрію… і зустрічною
полечу… триста метрів до неба чи триста вічностей
де розп’ято любов – лихі зацвітуть мандрагори
а портрет перев’яжуть шовково-чорною стрічкою