Рецидив.Ч.1
Джем Сьогодні — 10/07/2009 - 21:09
я руками приростаю до стін
а очима - до стелі,
час біжить як пісок. все без змін,
в цій пустелі.
і кімната стає коробкою,
а кров - смолою
вітер дихає гудками короткими,
ти десь тут, однією ногою
мокрий одяг вже прилипає
до якогось чужого тіла
стіни воском стікають
і підлога знов заскрипіла
поряд зі мною
так інтимно, натхненно...
хтось точить зброю
для мене...
це дистимічний шок
одягає в вінок
мою голову.
я віддала все
і стою перед тобою
голою...