Не довіряй силі тяжіння,
тримайся за землю міцно,
завтра вже все буде не так.
Блукатимеш нікотинами вулиць,
долатимеш порожнини очей,
вбиратимеш місто як газ.
Ти нестимеш свій рак у роті
і попіл назавжди осяде
на дні сліпого ока.
Риба хоче стати тобою,
ти обростаєш лускою,
твій мур щодня підростає,
скоро лишишся зовсім один,
серед безмежних стін,
поруч буде лише телевізор.
Годуй рибу всередині себе,
перемикай канали,
поливай Пустелю Себе
пивом самотності.