Мертва тиша проковтнула звуки,
Щезли крики, гуркотіння, гомін...
У очах - напівзабутий спомин,
Ціпеніють неслухняні руки.

Загубився сонця літній промінь -
Знов зима. Ширяють в небі круки.
Зі знайомого будинку комин
Димом покрива дніпрові луки.

В цьому домі - все моє минуле:
І дитинство, і юнацтво, і...
Що було колись, у нім поснуло.

Та чому ж побоююсь тоді
Повертатись у холодні стіни,
Де сплітає пам'ять павутину?..