Щоб не повернув…
Загублена у просторі — 14/05/2009 - 08:36
Збірка: Ліричний..не відступ, а наступ
Віддаю тобі назавжди всі свої страхи,
Що сидять у тісних клітках, як німі птахи.
Віддаю тобі намисто спогадів сумних.
Обіцяю вбити пам'ять, і забуть про них.
Віддаю тобі холодні ночі на зорі:
Завірюхи, заметілі, хуртовини злі.
Віддаю тобі спекотні будні й вечори,
Дощ липневий, різнобарв’я вересневої пори.
Віддаю тобі зрадливі посмішки і сміх,
Чисті, благочесні вчинки і спокутий гріх.
Віддаю тобі молитви: денні і нічні.
І зів’ялі білі квіти на моїм вікні.
Віддаю тобі правдиві пісні і вірші,
Складені в тісному серці і в сумній душі.
Віддаю тобі солоні ріки моїх сліз,
Сонячні усмішки, радість, щастя цілий віз.
Віддаю тобі волосся хвилі і струмки,
Заворожені тобою, сплутані думки.
Прикінці даю пакунок з бантиком набік –
В ньому б’ється мою серце, що твоє навік…