На вулиці
Vert Efner — 10/05/2009 - 00:23
Йдеш по вулиці, дивишся – назустріч перехожі, усі такі різні, індивідуальні, неоднакові.
А придивишся уважніше – на кожному бачиш маску. І що найцікавіше, на усю цю величезну кількість яскравих, індивідуальних людей хтось «видав» лише декілька видів масок.
Проте усі під ними ховаються. Міняють одуну на іншу, в залежності від ситуації та власного стану.
І поступово так звикають до цього, що вже не помічають і вважають таку зміну нормою.
Доходить до того, що вранці, чистячи зуби і дивлячись у дзеркало вони ми вже у масці. Навіть боїмося самі собі подивитися в очі.
Не вистачає сміливості? Невже нема на що дивитись?
Навіть зростаючись із маскою людина залишається сама собою. Зі своїми мріями і бажаннями, страхами і моментами щастя.
Бажання виділитись змушує нас розфарбовувати наші маски в різноманітні «бойові розписи», а досить їх просто зняти….
Vert Efner