моє щастя на півставки
Анастасія Грім — 24/06/2010 - 13:43
Якими б розсудливими та продуманими не були наші вчинки та життя, все одно ми залишаємось людьми. Емоційними, нетиповими, особливими, зі своїм законним правом на помилку та…щастя. Саме ж щастя, те, чого ми всі так щиро прагнемо, не що інше як емоція.
В цій збірці зібрані твори про звичайні людські проблеми та нетипові способи їх вирішення. Про те, що хвилює кожного з нас і з чого ми шукаємо вихід. Пронизані глибокою філософією та оптимістичним гумором, твори легко читаються та допомагають знайти відповіді на безліч важливих запитань.
самоїдство
Курінний — 20/06/2010 - 22:39
Це вірші двох останніх десятиліть ХХ століття, більше дев'яностих. Тоді я ще прозу не писав...
розкинувши руки над прірвою
Курінний — 19/06/2010 - 22:21
Роман про батьків і дітей, про пошуки сенсу, випробувань, насолод і самого себе, а також пло плату за все вищеозначене. Про самовбивство згорьованої матері, п'ятирічну художницю і безглуздий штурм цукрозаводської труби...
Синдром божевілля
Сліпий Янгол — 16/06/2010 - 23:20
Кожна людина, по своєму божевільна. І від цього не втекти, як би ти не намагався.
Всі ми стаємо божевільними через різни ситуації та події.
Фарбами мрій.......
Діма — 6/06/2010 - 16:32
Знову фарбами мрій я малюю ту саму каратину.
Де ти поруч стоїш і я знаю настане цей день....
Перші п'янкі дощі
Катерина — 26/05/2010 - 22:36
Інтимна лірика. Нерозтрачені почуття завжди нагадують. Втрачені почуття завжди нагадує про себе.Любов вічна.
Щось .... з почуттями.
Катерина — 26/05/2010 - 22:31
Життєрадісні і водночас пронизані іскрами втрат і розчарувань вірші. Додають кавового забарвлення настрою.
Кілька спогадів
Катерина — 26/05/2010 - 22:24
Кілька ліричних віршів про кохання, що несуть у собі щастя і біль, сльози і сміх, ненависть і співчуття.
Ми живемо, часом втрачаємо, а часом знаходимо, і ці вірші відображають емоційну канву переживань та романтичних почуттів.
Напівфабрикат і сонце
Міла Рошена — 22/05/2010 - 22:04
У кожного напівфабрикату є своє сонце. Може, воно буває і не дуже яскравим, і перегріває, але воно йому потрібне як щоб не почуватись списаним листком у запиленій бібліотеці кухонних інструментів.
Унеборання
Міла Рошена — 22/05/2010 - 21:57
Трохи молекул, які знають що їм треба робити у цьому житті.