* * *
pelikan1974 — 12/08/2012 - 09:46
Як мало треба
Сонний сніг
Застелить сіре міжсезоння
І сяйво маревних доріг
Майне як райдуга в озоні
У тій
Кармічній вишині
У злій
Вселенській порожнечі
Не згаснуть квіти весняні
І крила мрій обіймуть плечі
Будильник
Батьківський ранет
Як мало
Доля
Лік безчасся
Та вище неба
Між планет
Тих білих крил чекає щастя
І сум
Як човен без води
Вмирати вляжеться на берег
Лишаться крила
І сади
Жовтневих днів
Золотоперих
Це Фенікс
Мій казковий птах
Його життя
Вогонь та попіл
Як мало треба
Сад в літах
І білий голуб на потопі
Я пам’ятаю
Це вона
Мої наповнює судини
КАПЕРНАУМ
pelikan1974 — 11/08/2012 - 23:12
1
Рулетка долі
В мій Кафар Нахум
Бредуть безпутньо СОРОК ЛІТ ПУСТЕЛІ
В старих багетах розпинає сум
Життя
Як мить увічнену в пастелі
Так невблаганно
Сіре порохно
До листопада домалює мжичку
Там романтична юність п’є вино
А старість дотліває ніби звичка
Порожній погляд кине циферблат
На нашу розцяцьковану миттєвість
На брудершафт
П’ють з витязями леви
Та не вина
ВОДИ
Чека Пілат
2
.
Те яблуко райське
Пора повернути олжі
Царі сновидінь
Ми
Примари
Химери
Фантоми
Лише пригадати
Заснули твої сторожі
УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ
pelikan1974 — 10/08/2012 - 15:45
УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ.
стежки
лиш тіні тріснутих дзеркал
життя вирує там
у задзеркаллі
там вітрокрил тиранить на перкалі
химерність ліній і простих лекал
та в чому правда
істина
мета
які ми
з того боку амальгами
чи й там
тумани тліють над лугами
і сито котять хвилею жита
чи й тут
як там
суддя лукавий лис
чи й там
як тут
козак Мамай
не в Лузі
а в бронзі
при німоті
при нарузі
мов докір над Хрещатиком навис
чи й там як тут
брехнею
є брехня
і править бал пихата байстрюкатість
що продала за фантики строкаті
і мову
і домаху
і коня
і між отих
уявних павутин