Притча про Щастя та Дитя (притча)
libertus-proza — 19/04/2011 - 17:41
Жило-було на світі Щастя. Воно було маленьке і безтурботне, і жило воно де хтіло, і ніхто не знав, де його здибати та як пізнати.
Але чули люде, що воно таки є десь на світі, і що тим, до кого воно приходило, жилося добре, - тому багато хто шукав його, не знаючи, як упізнати його, бо усі, хто бачився з ним, описували його по-різному.
Одні казали, що воно зелене, інші — що рожеве, треті казали, що воно жовте, а четверті — що узагалі рябе-різноколірне.
Одні казали, що воно веселе, а інші — що мовчазне...
Летюча кiшка (новела)
libertus-proza — 19/04/2011 - 17:38
Місто. Весна. Вранішнє сонечко, зазираючи у вікно спальні, ніжно пестило своїми променями обличчя сплячих двох молодих людей.
Він і вона.
Тарас і Наталя.
«Пора прокидатись!» — грайливо лоскотало сонце їх очі.
Але, ах, як не хочеться вставати!
Крізь солодкий напівсон Наталя почула, як встав коханий, як він покинув спальню, шурхотнувши дверима… Скоро до її слуху донеслось котяче нявкання. Наталя посміхнулась: «От жартівник! І придумав же: нявкати!»
Окрім них двох у квартирі не було жодної душі: ні собаки, ні кішки, ні рибок. Не обзавелись ще. Навіть мух не було.