Розчарування
Ihor Zubrytskyi — 5/10/2007 - 17:30
З рук падає ваза надії, мрії леліяної і бажаної,
У друзки розлітається кришталь, на жаль уже не зібрати його.
Радість
Ihor Zubrytskyi — 5/10/2007 - 17:29
Як через лінзу кольору дивитись, і дивуватись чом усе так ясно.
Навколо лиш веселі люди, туди іти не сором є.
Страх
Ihor Zubrytskyi — 5/10/2007 - 17:29
У сонячнім сплетінні, наче кігті хтось пустив, вкусив й туманом вкрив.
Смуток
Ihor Zubrytskyi — 5/10/2007 - 17:28
Білий туман, пан смутку і печалі,
Спустився в душу, не змушу його зникнуть.
Ненависть
Ihor Zubrytskyi — 5/10/2007 - 17:27
Вогонь непоборимий під серцем, герцем дужим танцює.
Випалює все, несе на крилах темних до злих думок.
Кохання
Ihor Zubrytskyi — 5/10/2007 - 17:26
Це почуття леліяне й бажане, окрилене мріями.
Запалені очі, ночі на проліт сидиш і думаєш про кохану,