Про щасливих людей
68 — 13/07/2009 - 00:32
Основна ознака щасливих людей – їх відсутність. Поява щасливих людей – це початок революції. Щасливі люди не споживають, а отже вони – проти системи, адже найважливіший прояв лояльності до неї – купувати товари, навіть якщо вони не потрібні.
Прокинулася вночі від нестерпного болю.... Несила терпіти...Несила заснути.... Тихенько, щоб нікого не робудити пішла на кухню.... Брррр....Холодно.... Шкода, що не захопила пледу... Сіла на вікно.... Обхопила ноги руками... Біль...Вона пронизує... Закапали сльози... Стало невимовно жаль себе. Хто придумав біль? Хм... Таким чином організм сповіщує нас, що десь щось не так...Але чому наприклад не зробити оце сповіщення приємним.... Як нагадування у мобільному телефоні...Наприклад, про якусь дуже приємну подію... Знову пронизує....Що ж робити.... Жменя пігулок...
Невідправлений лист
Lakossta — 7/07/2009 - 23:39
я довго думала про нас, про те, що буде далі…. Наші мрії…. Вони ніжні, романтичні, надзвичайні, але….. нереальні. Розумієш…. Одного дня я зрозуміла, що нам не варто це все продовжувати… Чим далі у нас це продовжується – тим важче стають думки, грузи… і т.д. Ти одружений і нічого вже не зміниш. Я не можу бути разом з тобою. Я хочу за тебе заміж, багато дітей, чайочок, підвіконня…все…Гуляти по вулицях без напрягу… Не боятися чужих номерів телефону.
Життя як воно є...
Lakossta — 7/07/2009 - 23:22
Вона здивовано розплющила очки… світло боляче вдарило…заплющила назад… Хм… треба повільно… обережно… спочатку примружитися, звикнути, а потім вже дивитися… Хтось погладив її… Мррр…. Ці долоньки вона впізнає серед тисяч інших… Це Він… Більше у неї нікого немає, мабуть… Вона незнає… Та й навіщо знати, адже їй достатньо і Його одного… Він піклується про неї, завдяки Йому вона має дах над головою… Все, що у неї зараз є – завдяки Йому… Та й віддячує вона сповна – ніжністю, увагою… теплом… Вона розуміє коли Йому потрібна увага, а коли не варто попадати на очі… Вона вивчила Його характер.
Щось було не так...
Lakossta — 7/07/2009 - 23:21
Вона розривалася… Вона розуміла… Вона заплуталася… Вона ревнувала… Вона усвідомлювала, але губилась у здогадах… все нормально, але щось не так…
Про красивих жінок і красивих чоловіків
68 — 2/07/2009 - 16:42
Красиві люди завжди по той бік екрану – це ознака недосяжності. У красивих жінок неприродно великі груди і безперервний оргазм, у красивих чоловіків незмінно бадьора ерекція, навіть у шістдесят, а єдиний прояв старіння – елегантна сивина після п’ятдесяти.
У красивих людей є свій будинок, пес, і троє діей. Красиві люди мають білу шкіру, вони ніколи не задіяні у сфері виробництва. Красиві люди весь час посміхаються, білизна їхніх зубів дана їм від природи – жодних стоматологів. Красиві люди успішні, єдині турботи щороку пов’язані із тим, де провести відпустку.
Про патріотизм
68 — 1/07/2009 - 23:20
Патріотизм – це коли обов’язково є хтось чужий; і ти завжди ставитимешся до нього з підозрою, бо він не такий і не звідси – інший. Перефразовуючи «нудотного» француза, патріотизм – це інші.
Патріотизм – це коли ти любиш щось своє: свій дім, своє місто, націю, державу, континент. Патріотизм – це коли ти «мєсний», прив’язаний до чогось, – коли ти з цього кварталу, з цього міста, коли українець чи навіть європеєць. Патріотизм – це добровільне відчудження дрібки власної свободи на користь чогось більшого, ніж ти. Патріотизм – це перекладання відповідальності.
Будь-яка влада – це змова меншості проти більшості. Ця змова починається із запровадження єдиного, тривимірного, x-y-z-тного простору. Влада контролює будівнцтво так, аби всі нові будівлі продовжували характеризуватися тривимірністю. Влада змушує нас вірити, що всі секунди тривають однакову кількість часу.
Влада – це змова, з метою переконати нас, що цей світ – єдина об’єктивно існуюча реальність. Це змова, з метою запровадити повсюдно всезагальну раціональність, уніфікованість і стандартизацію.
Sine qua non
Vert Efner — 29/06/2009 - 00:36
Для кращого розуміння до чого це есе рекомендую прочитати "Про критерії" автор - 68.
Sine qua non
Ми усі живемо у системі. Політичній, соціальній, культурній, економічній… (набридло рахувати). Кожна система встановлює певні правила, якщо хочете – критерії відбору: годиться/не годиться.
Вони досить схожі між собою і, якщо поставити за мету, то можна легко вивести загальні критерії однієї системи. Відповідно, вони визначають наші знання про систему (тобто, про весь світ?). Отже є критерій «я», чи «ми», «добре», чи «погано».
Про критерії
68 — 19/06/2009 - 23:36
Критерії – це найважливіший артефакт буття. На критеріях базується все. Хто володіє критеріями, той володіє світом.
Критерії належать системі. Оперуючи ними, вона маніпулює нами. Система визначає критерії світу. Ми беремо ці критерії до рук, звіряємо і от – дійсно, цей світ відповідає критерім світу, які розробила система. Ми не маємо інших критеріїв, окрім добровільно-примусово запропонованих системою. В іншому випадку у нас би було значно менше ентузіазму щодо віри в істинність нашого світу.