We came with the peace
Консуело — 27/11/2008 - 17:17
- Беріть, не пожалієте. Хороший товар, з гарантією...
- А він у робочому стані?
- Ображаєте... Мене ж тут усі знають. Репутація - понад усе.
- Хм... Щось у нього вигляд пом"ятий...
- Та що ви, шановний. Це ж якість екстра-класу, тут вам не якийсь в"єтнамський непотріб.
- Нє, чувак, якшо тобі не підходить, то чо париш людям туфту? Заціни, яка вещ. Буде пахати як миленький. Старий, я візьму чи як? Плачу налом.
- Ні-ні, стривайте, я перший помітив його. Просто мені треба трохи подумати. Гроші ж таки немалі. Може, скинете сотню-другу?
- Якщо будете брати, то вже якось домовимось.
Частина 2 підпункт 21(загальна кодова назва "Арахнофобія")
Ihor Zubrytskyi — 29/10/2008 - 20:45
"Ну і остукан, отой М. 475.8" – думав рядовий арахноїд, повзучи вертикальною твердою поверхнею, – "розлігся тут, на своєму Д. 075.9 і нічим не переймається, а дарма, а дарма…". Доповзши до отвору в поверхні, арахноїд востаннє глипнув своїми очима на М. 475.8 і зник з площини, якою повз досі.
***
– Міську, ну коли ж ти прибереш в кімнаті? Ти бачив те, що повзло по твоїй стінці?
– Ой мамо, я ж такий змучений з роботи прийшов, це не можна зробити пізніше?
Вася-інопланетянин
Олег Павлюк — 27/06/2008 - 09:01
Вася-інопланетянин.
В суботу я мурував ґаночок на дачі.
Мурував у тому еклектично-абстрактному стилі, притаманному лише індивідам з двома лівими руками.
Аж раптом за спиною пролунав молодий дзвінкий голос:
- Дай, Боже, щастя!
ПАСТИР
Олег Павлюк — 3/06/2008 - 10:14
ПАСТИР.
...Ночами я бачу їхні сни.
Зв’язок між нами настільки тісний і сильний, що іноді мені коштує значних зусиль залишатися собою. Важко не розчиниися в комусь - вони ж для мене, мов моря. Захопився, заплив задалеко - і щез...
...Я живу їхніми снами...
...На світанку - особливо...
Навіяно Булгаковим (Ява у сні)
Ihor Zubrytskyi — 26/01/2008 - 20:39
Він завжди боявся білих листків, тому і списував їх кривим почерком, розкидаючи потім по хаті. Це просто бісило її, але вона терпіла. Та й куди було діватися? Вони залишилися удвох на цілий світ. Їхній світ.
Випадок
Ihor Zubrytskyi — 1/12/2007 - 19:31
Прокинувшись о шостій, Ігор вкотре повторив заїжджену фразу: "Треба переглядати концепцію існування".
Ми розбили тимчасовий табір на вершині пагорба. Достатня відстань, щоб почувати себе в безпеці і не крутитися під ногами у сторожових роботів. Владислав з Жюльєном розкладали механічні будиночки-палатки. Іван з Олегом перевіряли спорядження, а я - Ніколас, чаклував над похідною плитою. Наближався вечір.