-:)))))))))..........)
Тимченко — 9/12/2007 - 01:02
Повернись! Розмаж повітря поглядом. Волосся розстелилось підвіконням. Розпускаються від вуха до вуха.....
Посмішки;)
Ню...є...а?
Strekoza — 23/11/2007 - 13:23
Новорічні вогники ялинкових гірлянд,
Викладають візерунок моєї самотності.
Я зимую!
Тендітні вигини оголених дерев,
Говорять про твій прихід.
Ти салютуєш!
Помаранчево-хвойним ароматом - ніжність...
Святкуємо Новий рік.
Ти Санта чи Бог?
Цнотлива душа
Ihor Zubrytskyi — 10/11/2007 - 13:29
Цнотлива душа,
незгвалтована гадом суспільства,
незнівечена холодом страху,
неспалена на багатті спокуси,
незабруднена пафосом глуму,
нерозмазана на асфальті думок,
неспаплюжена вітром образи,
неутоплена в власному сумі,
Цнотлива душо моя, де ти?
Я шукаю відповідь у великого Дерева Своїх Надій,
Серед написів на корі, що схожа на ікону.
Камінь за каменем зкочується вниз,
Я викладаю їх у морську черепаху.
Праве око світиться зеленим, від спроб, -
Ти малюєш знаки губами на моєму обличчі.
Час зриває листя і наносить пісок у думки,
Аби знайти - треба загубити.