Кокон
Биндас Оля — 7/02/2011 - 14:05
Ти живеш наче в коконі,світу навколо тебе нема, є лише радіус близько одного метра, який ти наповнюєш своїми кольорами, запахами. Сьогодні,ти вибрав жовто – гарячий. Ти випромінюєш його , добре тобі і всім навколо і тобі здається, що ти вибрався , що бачиш більше, проте ,тісний зашморг на шиї нагадує про себе в якийсь момент і ти чемно залазиш в свій кокон. Потім їдучий бордовий поглинає тебе , затягує вправно всі твої вікна, кожен промінчик світла.Ти сам собі кат. Немає більше нікого хто міг перевірити твій диктант з української мови, хто б говорив твоєю мовою.
А у мене скоро будуть котенята)
Биндас Оля — 7/02/2011 - 14:02
Заклеюєш себе пінопластом, ховаєшся від людства, від їх пронизливих поглядів і придуркуватих запитань. А у мене скоро будуть котенята)))Такі круті, з мокрими носиками і м'якенькими подушечками на лапках. Не хвилюйся, твій пінопласт не довговічний . Його поїдять миші, а мої котенята поїдять тих мишей , нічого не буває вічного.
У твоїй голові живуть мурахи, вони жують цілодобово твою злість, твою недосоконалість. Це ті, що час від часу запрошують тебе у танок і просять поцілувати наніч. Вони зацікавились тобою ще з тих пір, як ти перестав носити шкарпетки і посміхатись оточуючим.
"Неправильний вибір"
Елен — 11/01/2011 - 17:43
«Неправильний вибір»
Марина дивиться крізь вікно на засніжену вулицю. Надворі, як і на душі, було холодно. А спогади про минуле, навіть проти її бажання, повертаються і лягають тяжким тягарем на душу.
Сьогодні вона побачила його… Через стільки років він майже не змінився. А вона? Чи схожа тепер на ту сміливу і самовпевнену красуню, яка вірила, що колись світ лежатиме коло її ніг.
Перша красуня школи, одним своїм поглядом колись вона зводила з розуму усіх хлопців. Особливо Романа, її однокласника. Вона знала, що це не просте дитяче захоплення, і він дійсно її кохає.
Помаранча квадратова
Міла Рошена — 26/12/2010 - 02:00
Помаранча квадратна скрипить
на подертій дорозі.
Щось не котиться їй.
А на вухо
бубонить
рожевий лимон
про пробку
з її тільце.
Хай перестрибує!
А помаранчі
треба наїсти щоки,
а то шкрябає
її прямокутні боки.
І поспати,
бо зовсім зла стала
на неспілого лимона.
Чого хочуть чоловіки, або сафарі серця
Тетяна Рубінська — 25/12/2010 - 23:04
Тетяна Рубінська
Елдредж Джон. Дике серце: Таємниця чоловічого серця. – Львів: «Свічадо», 2010. – 232 с.
Усі намагаються зрозуміти, чого хочуть жінки, що там у голові білявки, брюнетки, шатенки, які у них таємниці, що приховує у собі мінливе жіноче серце. У цих перемовинах зовсім забувають, що те, чого хочуть чоловіки – теж насправді велика таємниця…
"Обіцянка"
Елен — 24/12/2010 - 10:38
«Обіцянка»
Через сильний мороз перша маршрутка вранці не приїхала і йому довелося йти пішки. Він повільно йшов по слизькій дорозі, закинувши за плече дорожню сумку. Надворі в таку рань і негоду людей майже не було. Від морозу сльозилися очі і німіли кінцівки, але це його не лякало. Є місце, де на нього чекають. Адже він обіцяв…
Перший день зими
Ганнуся — 3/12/2010 - 11:13
На місто спустилась зима. Стало шалено тихо і в повітрі запахло романтикою, новим віршуванням та майбутніми святами. В очах людей, що повільно сунуть тротуаром, боючись послизнутись, читається, що вони нарешті відчули всю бузмежну значимість першого снігопаду.
Я завжди її уявляла чорно-сірою, але, думаю, для кожного вона своя. У когось жовтий колір нудоти та нудьги, у когось білий колір нового початку та радості. Але це не важливо,з бо у 25 випадках з 100 вона безглузда, хоч всі й уявляють її красивою чи потворною.
Що я можу сказати про смерть, то це кінець однієї книги є початок іншої.
- Тато, а що таке базар душ?
- Це такий базар, синку, де товар водночас виявляється торгашем.
- А навіщо його створювали?
- Це одна зі зразкових манер контролю, малюк, як гроші, релігія або мода.
- І що ж там продають?
- Себе. Свої бажання (чи потяг пожадання), прагнення і дії, мрії, освіту, вірність, відданість, всі кращі якості і почуття, висловлювання і навіть відокремлені слова.
- А за що купують?
- За любов (а може просто пристрасть), шанування, повагу, речі і прихильність, безпеку, статус і положення у світі, право, повноваження і влади смак.
фаталізм осіннього спустошіння
Ганнуся — 12/11/2010 - 10:55
Осінь - на вулиці холодно, проте коли на сонце виходиш - тепло. Тінь і світло. Із вікна на осінь дивитись люблю із філіжанкою кави і олівцем. Проте люди осінні холодні і закриті, в очах у них або заклопотаність, або відчай - прощаються з теплом, інколи - з життям. Закохані, проте, снують за ручки по вулицях з обиччами щасливих смертників. Неможливо до осені бути байдужим - вона в нас - в осінніх людях, у напівпустих серцях. Вірші не пишуться, а коли пишуться - виключно невдалі. Зате купа прозових думок навколо. Вони в повітрі - через те таке воно важке і часто туманне.