Екрани життя
Li-Tium — 4/04/2009 - 19:37
Сніги відлетіли у світ туманів.
36 і 6 на кімнатному рівні.
На тлі великих сумних екранів —
Життя чорно-біле забутих фільмів.
Високі гори, лани широкі.
Згори донизу біжать лавини.
Посперечались: так, ненароком! —
Життя не встигло й за половину.
Поля безкраї, зелені трави.
У небі хмари й повітряні кульки.
Гашетку тиснув. Так: для забави —
Не для забави — у скроню куля.
На березі моря радість дитинства
Морські камінці збирає у кошик.
Запальничкою грався. Так, ненавмисне —
...Згорів життя недописаний зошит.
Граються хвилі забутими веслами.
Про щось своє білі чайки кричать.
Я — не сумую. Так... Невесело...
Для кожного фільму — свій час...