Збірка: Затьмарення
...це для неї нова,гарячково-нова іпостась.
Так,ніхто і нізвідки, - поеточка з енного дна.
Конвульсивно,самими губами,неначе карась
На гачку,щось шепоче.І з губ вилітає весна,
В формі бульбашок кисню,а може - кілечок диму,
Бо вона завше палить.Та й взагалі - дуже грішна.
З нею в темряві легше.Не вивчиш несповідиму,
І немає їй краю,бо всюдисуща,як Крішна.
Кількість рецензій: 3
Середня оцінка: 9.67