Темне суспільство
olvia — 23/03/2009 - 11:10
Збірка: мандрівник
Чорний колір – це дуже гарний колір. Він король елегантності. Він виражає найбільш стійкі почуття. Хоч не схожий по своїй ідеї на квітку, та чорна троянда вважається найгарнішою серед всіх інших квітів.
Першим кольором який з’явився, був саме чорний. Колір космічного простору та темного майбутнього. Воно темне власне не тому, що воно негативне, воно темне тому що невідоме, але досконале.
Дорога вислана чорними блоками, давно. Здебільшого ці блоки трохи посіріли від пилу. Та в деяких місцях все ще тримають свій темний чорний колір.
Під час дощу пил омивається з домівок, і все навколо наче майорить своєю елегантністю.
Тут не люблять ранок, але вранці необхідно йти на роботу. Тому вулиця практично залилася чорними блискучими парасольками, це видно з висоти пташиного польоту. Людей майже неможливо розгледіти.
Серед птахів тут залишилися лише круки та граки. В хащах бігають чорні вовки. Павуки плетуть сіті скрізь, де лише знайдуть місце. Їх не гонять. Це погана прикмета.
Дощ минув, він діамантовими крапельками повис на кінчиках листочків, на шершавих стінах, гладких металічних загорожах. Стривай-но, ось ці ворота з кованим художнім візерунком мабуть найгарніші у всьому місті. Вони поволі відхилилися і темні люди линули на ганок, складаючи свої відкриті парасольки. Потім поволі зайшли всередину будівлі. Було дуже тихо, чути як скапує додолу з рослин вода.
Сонце поволі підіймалося вгору, на центр неба.
Вулиці обезлюдніли. Навіть той крук десь заховався. Біле сонце сумно гріло землю.
Невдовзі нудний день почав перетворюватися в сірий вечір.
Ковані ворота зі скреготом відчинилися. Люди тіснилися на крильці, гомоніли між собою. Вони були трохи втомлені, але в їхніх очах світилася дивна жвавість. Ще б пак, робочий час минув, пора на відпочинок.
Хтось вийшов з домівки на вулицю. Почулось клацання каблуків об бруківку. Ця дівчина не мала роботи, вона вийшла на прогулянку. Її чорна шаль розвівалася, пропускаючи крізь себе частину сонячного світла. Вона підійшла до відчинених воріт.
Хтось з натовпу швидко спустився зі сходів на ганок. Це було двоє людей, чоловік та жінка. Вони підійшли до дівчини.
Інші люди також почали спускатися з крильця, прощаючись з друзями на цілу ніч.
А завтра знову всі вони повернуться назад, на роботу.
Темна країна пірнула в сутінки.