Заспівало небо пісню про прихід весни,
І на вікнах відгукнулись сонячні листи,
Із зимової задухи прокидаються простори,
У зелені шати повдівались всі рівнини й гори.

Запалає обрій цвітом – небесне намисто,
Й на душі чомусь так стане приємно і чисто.
Кожен порух відіб’ється весняним гулянням,
Вже немає місця в світі зимовим зітханням.

Прокидаються і люди у своїх думках,
Не шукають більше правди у зимових снах.