Останній ривок
Катерина Бойко — 24/02/2009 - 22:18
Збірка: Вперше
Спинити час ніхто не в змозі:
Зів’яне ліс, усохне й сад.
Стоїш і ти вже на порозі –
Ідеш вперед, а не назад.
Не накують зозулі віку
Й не будеш проводжати день,
І вже ніколи не почуєш
Ласкавих слів, ніжних пісень.
Пройде цей день, а завтра не настане.
Проллється дощ, а краплі не впадуть.
Прийде весна, та сонце гріть не стане.
Забудь усе, навік усе забудь!
Зімкнуться віки, й не проллються сльози.
Самотнім листям посміхнеться гай.
Загинуть люди, наче квіти на морозі,
Але мене, мене не забувай!
Пораниш руку, та не ллється кров.
Тече ріка, та не дзвенить струмок.
Пройшла любов, пройшла любов…
Роблю останній у житті ривок!