Розпач
Катерина Бойко — 24/02/2009 - 21:58
Збірка: Вперше
Як гірко на серці, яка це печаль
І хочеш кричати – не можеш, а жаль.
Ллються лиш сльози – потоки думок,
Сьогодні краплина, а взавтра струмок.
Засни й не страждай від болю того,
Кохання ледь дише, рятуй же його!
Вдихни ти надію у спраглі вуста,
Не зводь лабіринти, збудуй лиш моста.
Втомилась, заплуталась, спала й не встала,
Хотілось кричати, та знов промовчала.
Не хочу я ранити серця твого,
Не рань же, юначе, і серця мого.
Кількість рецензій: 1
Середня оцінка: 7.00