Весняні ігри
Ihor Zubrytskyi — 12/02/2009 - 15:05
Автор: Юрій Винничук
Назва видання: Весняні ігри в осінніх садах
Видавництво: Книжковий клуб
Рік видання: 2007
Рік першого видання: 2005
Вмерти разом, сповненими кохання, прекрасне і чудове дійство. Суїцидальні настрої переповнюють душі і в пориві екстазу можливо подвійне самогубство.
Але до цього ще треба дійти. А перед тим…
А перед тим багато жінок, яких треба спробувати і використати. Христя, Лалла, Ліда, Леся, Віра і, врешті, вінець творіння – Мар’яна. Саме вона приносить каву тверезості затуманеному коханням тілу головного героя... Але подвійна смерть не вдалася, не судилося.
Книжка вийшла відвертою, а в дечому й надміру похабною: секс, розпуста змішані з реаліями і високими почуттями. Оригінальними є вставки з твору Жана-Анрі Фабра "Життя комах", найбільше запам’яталося про богомола – жорстоке кохання. Також зацікавлює уривок з тексту, де розповідається про письменників самогубців. Але загалом книга втомлює. Після двохсотої сторінки читати стає доволі нецікаво, тому що свідомість перенасичується відвертістю і вже не хоче сприймати інформації.
Видання випущене в авторській редакції, тож має багато помилок.
Якщо все узагальнити, то "Весняні ігри в осінніх садах" – доволі посередня книжка, яка небезпечно балансує на лезі міри розбещеності і похабності (і у враженні більшості читачів таки падає в прірву), таке читається, а через годину забувається.
- Ввійдіть, щоб залишити коментар
Супер
Ковальчук — 3/03/2009 - 15:59Прочитав цю книгу у далекому 07, вразила саме щирістю. Ця книга щира, а не натуралістична або порнографічна, саме щира, до самих нирок
...
Ihor Zubrytskyi — 4/03/2009 - 10:48От в тому то й діло, що вона "вражає", як голівудський бойовик, а нічого вартісного після прочитання в читачеві не залишає.
Ням-ням
Навахо — 4/10/2009 - 01:21Та то суцільний десерт від Юзя. Цікаво приймати участь в весняних іграх з Винничуком