Закутий титан
Ihor Zubrytskyi — 9/02/2008 - 11:40
Збірка: Світлини часу
Орел турбот клює печінку,
а Прометей закутий у печалі,
і бачить він прадавню жінку,
що у руках трима світів скрижалі.
За світом милим жаль розплився,
бездушний спокій покида,
гіркого з чаші вдосталь вже напився,
в душі живе лиш скукота.
Та Прометею, ти – титан,
і сила твоя незборима,
теперішній життєвий стан,
твоя у цьому лиш провина.
Кількість рецензій: 1
Середня оцінка: 6.00