Ти помалу вбиваєш кохання,
Бо знаєш, що дивишся в ці очі в останнє.
Вона зрадила тебе, другого кохала,
І щастя з ним більше ніж з тобою мала.
А тепер в очах її смерть бачиш,
Ти її ніколи не пробачиш.
Хай здохне й не знатиме болю,
І не пізнає гірку долю,
Не твоя, хай дістанеться богу...
А ти крапку поставиш,
Й підеш з часом в ногу