"Для тебе все це - казка і більшого ти не бажаєш" Автобіографічно? Навряд чи життя багатьох можна назвати казкою, в якій вони безтурботні діти. А в цілому вірш хороший.

Розмова з самим Собою. Тіло питає: -- Чого шукаєш ти, людино? Душа відповідає: -- Казки! -- Якого випила ти трунку? -- Щастя! -- Скажи мені Слова, будь ласка… --- В мовчанні поцілунків ласка... -- і більшого ти не бажаєш. -- Тільки Казки, бо кохаю... -- Для тебе все – це казка, -- Так, ти її читаєш. -- Ні.Я живу у світі правди і брехні. -- так, та віддаєшся ти мені. -- Ти вередуєш з кожним кроком, -- Я репетую в Лоні Бога. -- Кричиш: нема мені рятунку. -- Чекаю поцілунку. -- Чого, плаксивая дитино, Тобі схотілося у світі. -- Тільки любити… Дух промовляє - Тільки це так багато!