Блукаючи поза простором
Консуело — 16/12/2008 - 11:22
Доживи - до живих доріг
не повір - в піски міражу,
не пробачивши чорний гріх...
Чорна тінь перетне межу,
Віднайшов - але не зберіг.
Промовчи - про могили снів,
допивай, втамувавши крик...
Душить - порух лукавих брів,
добиває - гіллЯ осик.
Врятував - але не зустрів.
Надто рано - на рани сіль...
Мій замучений Вічний жид
догори - до горнил і хвиль,
до живих доріг - доживи
і прости - за даремний біль ...
Кількість рецензій: 4
Середня оцінка: 9.50