Що може бути милішим за хороший настрій? Правильно – нічого, а книжка «Найдовша колискова або Зелений кіт» надає вдосталь хорошого настрою. Назва книжки походить від першого (про кота) і останнього (найдовшого) твору в якому і «мишеня на лавці пелюшки пере», і «джмелик ложки миє», і «старанно мураха сміттячко мете», і багато ще чого корисного і радісного робиться.

Всі віршики в книжці (окрім «Найдовшої колискової») є невеликими, переважно по кілька строф, а інколи й менше і легко запам’ятовуються. Тож колись бабці складали внучкам різні примовки, а тепер вони можуть разом з ними й собі вчити віршики з книжки. Ось чого вартий хоча б такий віршик «Повідок»: Неслухняний повідок - // раптом, бач, зачув свободу! // Тож мороку із морок // мають такса і господар». Або «Сонце у капці»: «І як тепер узути капця?! // Там зайчик сонячний сховався!»

Ілюстрації у виданні виконано у модному в світі дитячого книговидання стилі, яке наближене до дитячого малювання. Ілюстрацій багато, але вони не перевантажені деталями чи надмірністю образів, проте несуть дітям заряд оптимізму й енергії. Правда от хіба дивує, чому на одній з ілюстрацій замість немовляти намальоване кошенятко, хоча кожне немовлятко трохи є як кошенятко, але…