бо я – це він. мене болить його душа
вона пускає в мене метастази
мов квіти зла. безумства шал і шарм
самотності у димі „Галуазу”
бо я – ніщо. відбитками дзеркал
торкаючи їх серця амальгами
я не боюсь. мені давно пора
цей задум зрів давно і невблаганно
дозволь мені не снитися тобі
не повертатись більше ні на мить
померти. зникнути.без думки „що тоді?”
бо я –це він. і так мені болить…