Ти знову прийшла грізною
і очі недобрим світяться,
ти знову вени різала
кривою дугою Місяця.

Книгу пророцтв спалити
тобі твоя безум веліла.
Хотіла, було, летіти
воронам відтявши крила.

Та потім стомилась, плакала,
прогнала криваві зграі,
кидала свій дар оракула
на білі колони Раю...

Усе це не просто магія,
швидше, два компроміси :
коли помирають янголи -
в душу влізають біси.