Розфарбована осінь на смак - як терпке Каберне.
Наче рани, криваво стікають в туман ліхтарі.
Все це примха...За руку пливемо в останнє турне.
Я ж палаю ще й досі,а ти вже давно догорів...

Листопад.Помаранчеві зорі.Іще не зима,
хоч уже застигає повітря, як карамель.
По коліна у небо - зав'язла.І винна сама.
Виконавиця волі чужої. Лише модель.

Отруїлися веснами.Досі тьмяніє в очах.
Осінь нам наливає у келих цілющий морок.
Зілля мокрого вечора ріками - по щоках.
Прийде грудень - старий фаталіст.
Мій одвічний ворог.