Сповідь хронічного циніка
Консуело — 30/10/2008 - 10:50
Збірка: Майже вільне божевілля
Недоживаючи до завершення
обриваючи монологи -
воскресаю - уже не вперше я
підбираю себе - з підлоги.
Замість Фенікса - курка смажена
в цьому шоу не буде попелу...
Про поразку ніхто не скаже нам
перегризли горлянку - зопалу.
В безперечності їхніх доказів -
фальшивi акорди паніки.
Застигає "сьогодні" - у фокусі.
У "завтра" - пливуть титаніки.
Консервуючи совість - без оцету,
насміхаючись над калікою...
Аплодуючи Канту й Моцарту,
Зачиталася - "Анжелікою"?
Не довіривши сльози - подушці
добивають мої відвертості...
я цинічна - у кожнім подисі
сентименти? -
нещадно стерто всі.