Юрковi Покальчуку

ДО СI ЛЯ СОЛЬ ФА МI РЕ ДО

До тебе,майстре,не долетять мої листи
Оплески залишуться не почутими,коли

Снiги засипатимуть твоєї осенi,листя
I вiтри летiтимуть на останнє побачення

Лукавий амуре,кому довiриш свої стрiли?
Якi не пiдiймуть твої епiгони

СОнцем пахнуть бiлi халати,залитi вiршами
ЛЬодом омите небо,осiннiми слiзьми

Фальцетом звучать промови спiвчуття
Акт милосердя,додає зайвi бали

Мiнорнi аккорди в повнiй тишi,ти зустрiв нiч
I обiйми її склали твою вiчнiсть

Рiшення долi примарнi,кожен несе свiй хрест
Eripitur persona,manet res*

До тебе,майстре,не долетять мої листи
Осiннi ноти сплетуть прощальнi квiти

*лат. Людина помирає,справа залишається