Два леви навколо мене кружляють,
Укусять чи може ще мить зачекають?
Не знаю, боюся, трясусь мов осика -
це ж небезпека для тіла велика!

Я чую, як пахне уже моя кров,
на їхніх зубах, що знову і знов,
впиваються в тіло моє молоде,
один вкусить за ноги, інший – лице .

Що це, прокинувся, сон, ні – мара!
Стіни зелені – картина краснА,
Два леви застили в пориві: "напасти",
у мене сни звикли вже красти.