Блукаючи Печерськом...
Муза — 19/11/2007 - 18:39
Збірка: Натхнення
Розпити каву місячної ночі,
Вгадати зірку у твоїх очах,
Блукати по Печерську до півночі,
Не загубивши мрії на вустах.
Піти, як хочеш, можна по калюжах,
Босоніж по асфальту. І нехай
Весь світ чекає. Це – непереможне.
Це – божевілля, небосхилу край...
Зануритись у сяйво ритму танго,
Відчути погляд неба на собі...
Це – виклик сонця, схожого на манго.
Це – спроба зупинити мить.
Намріяти весну самотніх вулиць,
Втопити подих в ароматі лип,
Чекати твого голосу бездонність,
В очах побачить неба перелив.
Блукати по Печерську до півночі
І розмовляти з місяцем на „ти”,
Розпити каву зоряної ночі,
Вгадати ритми танго навкруги...