Похід в анфас
Ihor Zubrytskyi — 2/08/2008 - 13:25
Збірка: Виринувші з підсвідомості
Пролунає тихий шепіт,
то душі нервовий клекіт.
Тож пора вогонь гасити,
Щастя можна лиш приснити.
Засинаю, поринаю,
думку я наздоганяю,
Розвертаюся, лякаюсь,
дзеркало, розчиняюсь.
Тінь хвилини захопила,
кава вже давно остила,
тож пора, а може й час,
іти в напрямку анфас.
Кількість рецензій: 2
Середня оцінка: 6.50