Ода цукру, чаю і її бажанню
Ihor Zubrytskyi — 19/11/2007 - 01:33
Збірка: Лабіринти душі
Я грудка цукру,
в тебе ложка у руках,
візьми ж бо, ну, сміліше
із цукернички зачерпни.
І я у чаї розчиняюсь,
і тану, наче сніг на сонці,
мене нема, я весь у смак
пішов солодким водограєм.
Тепер пора, зроби ковток,
а потім другий, третій й далі,
все пий до дна,
а під кінець помий горнятко.
Кількість рецензій: 1
Середня оцінка: 10.00