Мій літній спомин –
Червень, спека,
Солодкий аромат суниць,
І все нагадує про тебе,
І почуття, як ром п’янить.
В мозаїці небес безжальне сонце,
Як млосно дихати теплом,
Із твоїх уст – відверта правда,
Як в очі золотим піском.
Не приховати довго я втікала,
Мій кароокий чарівник,
Немов без кисню я втікала,
Щоб з-під свідомості ти зник.
Та час минає, в’януть квіти,
І мерзнуть яблука в саду,
Калюжі, лід, колючий вітер…
І я з тобою поруч йду.