добре що у мене килим на стіні...
Ihor Zubrytskyi — 24/06/2008 - 17:08
Оцінка: 6/10
Ойой, аяяй, ну чого ж душа то сумна така, біднесенька, світ зав'язаний...
Мені дуже важко сприймати таку літературу:(
- Ввійдіть, щоб залишити коментар
- Подивитись предмет рецензії.
ая-я-яй
Tamara — 24/06/2008 - 17:45Ігоре, Ви що вже аж так давно по вуші не закохувались, що вже геть забули ту безвихідність?.. :) :)
.
Ihor Zubrytskyi — 24/06/2008 - 18:11Відчуваю її по кілька разів на тиждень і сильно від неї страждаю. Але як бачите, віршів про неї не пишу... здається:) Просто з людьми треба ділитися або філософією або чимось добрим, а все сумне прирікати на забуття, тоді і життя радіснішим і кращим буде.
воно б добре писати радісно й корисно...
Tamara — 24/06/2008 - 18:54але, знаєте, може то тільки в мене так, але я хоч убий не можу писати те, що треба, а от тільки те, що йде собі на душу (чи з душі?). (Ну, в журналістиці, певно, можу - на актуальні теми, але в мистецтві - ніц, хіба що само трапиться.) Може, я заледача (очевидно, романіст повинен явно мати такий талант самоорганізції). Заздрю тим, хто може достатньо керувати процесом свого письма.
А може, писати про любов - то просто не Ваш стиль (бо, думаю, то теж наперед задане - одного надихає те, іншого - інакше...)
Рада, що кохання накриває Вас своїм чудовим, але важким крилом аж так часто..:)(і, може, приносить натхнення)
.
Ihor Zubrytskyi — 24/06/2008 - 19:44Хм, можливо. Просто не люблю писати про свої жалі. Якщо вже писати про любов, то писати про те щастя, яке вона приносить. Мабуть, я якийсь неправильний:)
Я не відкидаю сумну поезію, вона часто хороша, навіває мрійливий настрій, якусь ностальгію і легку меланхолію, але багато-хто в цьому напрямі працює, тож доводиться добряче постаратися, щоб знайти нові образи, або якось оригінально подати старі. Можливо, якби я прочитав цей вірш, до того не читаючи подібної літератури, то я б сказав - шедевр, але так як я ознайомлений з кращими подібними творами, то мимовільно доводиться прирівнювати до них:)
всяке і різне
Tamara — 24/06/2008 - 21:321)Та ні, який там неправильний (вірніше, а хто з нас, тут зібраних, - правильний?:) Можливо Ваша муза - оптимістична. То, думаю, чудовий і більш рідкісний дар (хлюпальників багато, а сонця - менше. В рос. літературі - Пушкін, у нас - може, ранній Симоненко (Світ який - мелодія казкова!). Леся Українка теж (Щоб не плакать, я сміялась), але вона -публіцист і борець, я в неї захоплююсь хіба що Лісовою піснею (котра є знов-таки чудовою сумною лірикою...)
2) Також - Ви добрий критик (а то теж - окремий дар), і можливо часто дивитесь на твір саме з цієї позиції (з точки зору мети літератури, а не просто серцем:)
3)Ви, мабуть, праві, мені чомусь таке в голову не приходило: працювати, щоб знайти нові (в данім випадку, оптимістичні) образи. Я просто думала, що в декого муза - печальна, та й усе. (А може, так воно і є, - Стефаник, Лермонтов,...)
4)Пропозиція (так, на майбутнє і для подумати) - чи не завести б нам на Ґлосі якусь окрему рубрику на випадок, коли отак щось хочеться обговорити, чи попатякати про якісь новини - щоб не сидіти на вірші якогось конкретного автора, і не дратувати його?... Просто, якось духовно здружуєся часом з деякими ґлосівцями...
.
Ihor Zubrytskyi — 25/06/2008 - 14:46Ой навіть не знаю що можна сказати про 4) Будемо думати, то може щось і надумаємо:)
:)
Tamara — 26/06/2008 - 15:56Дякую. Думати - то завжди корисно :)
.
Ihor Zubrytskyi — 27/06/2008 - 12:39:)