Я поклялась Богам,
Що покину бездушний бал
І,зірвавши дороге намисто,
Убирусь в звичайний сарафан.

Я обіцяла їм,
Що залишу задушливе місто,
І,прорвавшись крізь безну тривог,
Загорнусь у зелене листя.

Вони,мабуть,знають вже,
Що я за крок від Олімпу
І,змочивши криваві ноги,
Я й досі тримаюся міцно.

Я обійму його ніжно,
Вони це побачать,напевно,
Могутнє тіло Великого Бога,
Що не дозволив загинути швидко.

Я відкриваю зігріті долні
І язики полум'яного світла
Огортають вершину Олімпа,
Нехай Боги спочивають там вічно..