Тихий солод твоїх мрій
мов зриває дах,
У коханні, як у сні,
є і радість, й жах.
Чорно-білеє кіно
і твій погляд вдаль,
А у мене на очах
страх і слід зітхань.
Щось сказало: "Він один!",
щось скривилось :"Ні!"
Я розгублено мовчу
у житті, мов сні...
Кольорові небеса,
радуга й зірки -
Я на склі намалювала
обрза рідний твій!
Щось сказало: "Вір йому!",
щось мовчало зло,
я шукала у тобі,
чого не було!
Тихий солод твоїх слів
і шалено все:
Навкруги летить життя,
як та карусель.
Щось сказало: "Почекай!"
Він сказав: "Прости!"
Та любов, мов солод той,
зникла назавжди...