Тиша…
Лиш подих вітру ..
І місяця проміння на обличчі…
Душа мрійливо затихає…
Марить світ…
Безмежжя неба..
Зорі..
Все безкрає..
Все вічне..
Безконечне…
І моє..
Тепло обплутує солодким медом…
Трав дивна тиша…
Спокій..
М’яти смак…
Очей безмежжя..
Їх мрійлива ніжність..
Втонути.. мить..
Забутись…
….о мана…..
Тепло долонь…
Їх затишне тремтіння…
І слів нема..
І порухів..
Ти..Я…
Відчутне лише поглядів сплетіння..
Лиш дві душі…
Та тиха благодать……….