ніч диван кричить від самотності
ти у його підсвідомості
Сон ніяк не забирає до себе
Ти так мрійливо дивишся у небо
І тільки кава з цигарками
А небо небо, небо яскраво світиться зікрами
Десь місяць блукає в невідомості
Він лиш в твоїй є свідомості
На дворі лише вересень,де зима ?
Чекати лишолось трішки
Та кинути б це все і йти босоніж пішки
Туди де спокій і любов
Туди де не обманить ніхто знов
Та лише це все мрії і бажання
Ох як же людям треба це кохання
Прокидаєшся зранку і знов битовуха
від шуму вуличного розболілися вуха
Так хочеться заснути на його плечі
Не важливо день це чи у ночі
Скільки би не говорили люди навіщо
Вона ніколи не робить висновки поспішні
І все обдумано повинно бути
Та час прийшов і треба все лихе забути
Почати знову жити і радіти
Влюблятись працювати і зиму із серця кудись подіти
Про автора
Ім'я
Oleh Tsiuha
Місце проживання
Львів Wroclaw