Цінуй!Пройде ще трохи часу -
Ти будеш сам і геть пустий,
І викликатиме відразу
Минулого коктейль густий.
Кохай! Впусти собі надію
У вени, в кров, у ту діру,
В яку ти сам колись повірив,
Яка зведе тебе в труну.
Іди! Розкрий, мов крила, плечі,
Повір у тих, хто досі твій,
Хто не малює план утечі
На стінах стомлених надій.