Розбійник чекав при дорозі на жертву,
Вітер не віяв, давно уже смеркло,
Дерева мовчали, озера всі спали,
Птахи у повітрі чомусь не літали.

Тиша спокійна, на сон дуже клонить,
та спати не можна, ніхто не вборонить,
Човгання ніг зачулось здаля,
Зрозумів бандит – починається гра.

В чеканні час повільно стіка,
Сліпий по дорозі іде шкутильга,
Розбійник зі сховку вийшов – пора,
Все одно, що сліпий, все одно, - це дарма.

Підбіг до нього й за руку вхопив,
Та наче грім з небес враз пробив,
Старий – прокажений – це просто жах,
Розбійника опанував невимовний страх.

Довго старий потім сміявся,
Бо чув як нападник по лісі метався,
Немає спокою, бо він прокажений,
Бандит кричав, немов навіжений.